Національний банк України виніс на обговорення проєкт змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність страховиків. Документ передбачає коригування підходів до формування технічних резервів.

Документом уточнено порядок застосування спрощених методів, встановлено вимоги до щомісячного розрахунку резерву премій у разі використання спрощеної моделі, а також визначено нові підходи до врахування авансових платежів згідно з МСФЗ 17. Окрему увагу приділено перевірці достатності резервів збитків та уточненню термінології.

До жовтня 2025 року Україна підготує оновлений законопроєкт про віртуальні активи із розподілом повноважень між регуляторами. Документ базуватиметься на європейській директиві MiCA та створюватиметься за технічної підтримки міжнародних партнерів, повідомила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Вона наголосила, що згідно з MiCA навіть токени, забезпечені зрозумілими базовими активами, мають бути прив’язані до активів, що зберігаються в Європі. У ЄС ринок регулюється кількома органами: центральні банки відповідають за токени, пов’язані з грошовими активами, а ринки цінних паперів або міністерства фінансів — за решту.

Національний банк України зняв обмеження у 150 тис грн на місяць для переказів між рахунками фізичних осіб у межах різних банків (так звані P2P або C2C перекази).

Ці тимчасові обмеження були запроваджені як превентивний захід для протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності. За час їх дії вдалося досягти прогресу як у регуляторному полі, так і на рівні саморегулювання ринку, каже регулятор.

Український бізнес у березні надав позитивні оцінки власної економічної діяльності, продемонструвавши гнучкість, оптимізм та адаптивність до складних умов, попри виклики повномасштабної війни, йдеться у звіті НБУ.

Драйверами позитивного впливу на очікування підприємств усіх секторів були стійкий споживчий попит, нарощення виробництва, надходження міжнародної фінансової допомоги, стабілізація енергозабезпечення, а також сезонний фактор.

Водночас стримуючими чинниками залишалися посилення обстрілів критично важливих об’єктів, курсові та інфляційні очікування, дефіцит кваліфікованих кадрів.